Категорії складності ІГХД**
I категорія складності – це проведення ІГХД на матеріалі з пухлинним, або не пухлинним процесом з завідомо встановленою нозологією для визначення прогностичних маркерів, визначення типу раку молочної залози іт.д.

II категорія складності – це підтвердження нозологічної одиниці пухлини з визначенням ступеню зрілості (доброякісна/злоякісна) і всі випадки які не ввійшли в I і III категорію досліджень.

III категорія складності – це ІГХД на матеріалі з пухлинним, або непухлинним процесом без можливості встановлення нозологічної одиниці за допомогою рутинної гістології. Це недиференційовані злоякісні новоутворення  різних тканин і органів мезенхімального і епітеліального походження. Всі лімфопроліферативні  захворювання і їм подібні псевдо процеси з якими необхідно провести диференційну діагностику. Метастази пухлин без первино виявленого вогнища, так звані “анонімні пухлини”.

Імуногістохімічне дослідження (ІГХД) – це визначення епітопів в окремих клітинах і клітинах тканин, на основі реакцій антиген-антитіло для визначення білків.

ІГХД є одним з вирішальних, а часто і єдиним методом у діагностиці пухлин людини. Методом ІГХД за різними даними змінюється до 40% первинних патогістологічних  заключень;  тим самим правильно встановлений клінічний діагноз дає  можливість вибору, як протокольного так і персоніфікованого підходів до лікування.

Діагностична цінність методу ІГХ полягає в такому:

• визначає злоякісну трансформацію клітин;
• дає можливість уточнити, до якого типу належить пухлина;
• дає змогу розробити схему ефективної медикаментозної терапії;
• оцінює прогноз, виявляє пухлину та її метастази.

ІГХД - складний багатоетапний процес, в якому кожна дія впливає на кінцевий результат. Проведення ІГХД є технічно і матеріально затратним методом і потребує надзвичайної кількості різноманітних реактивів.  Виготовлення препаратів і постановка реакцій забезпечується лаборантом - технологом. Висновок до ІГХД надається лікарем -патологом, а часто командою лікарів, що вимагає глибоких знань про здоровий людський організм і людський організм при патологічних пухлинних і не пухлинних станах в кожному конкретному випадку з врахуванням зовнішніх факторів впливу, які відображаються на морфо-функціональних змінах досліджуваного матеріалу.